Міжнародна наукову конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
Історично важлива і суспільно значуща наукова конференція відбулась у головному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка упродовж 23–24 вересня 2021 року. Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український центр вивчення історії Голокосту.
Конференцію було приурочено до вісімдесятих роковин від початку розстрілів у Бабиному Яру. Захід відбувся в змішаному форматі: частина учасників мала можливість брати безпосередню участь в обговореннях, більшість зарубіжних колег і деякі українські науковці долучилися до заходу дистанційно.
Співорганізаторами події виступили такі інституції, як:
- Український інститут національної пам’яті,
- Інститут історії України НАНУ,
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
- Український центр вивчення Голокосту.
Участь в офіційному відкритті й роботі конференції від Університету взяли проректорка з науково-педагогічної роботи (зв’язки з громадськістю) Олена Добржанська та декан історичного факультету Іван Патриляк. Офіційними представниками від інституцій-співорганізаторів конференції на події виступили голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій і директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.
Декан історичного факультету Іван Патриляк офіційно відкрив роботу конференції: «Із огляду на важливість події хочу подякувати нашим колегам із Києва, Львова, Рівного й Дніпра, які особисто прибули для участі в обговореннях; на щиру подяку заслуговують наші партнери із іноземних університетів, центрів і музеїв (а йдеться про дослідників із Канади, Польщі, Ізраїлю, Німеччини й Південної Кореї), які змогли дистанційно пробитися до Києва; також відзначу зусилля присутніх медійників і синхронних перекладачів – усім вам велика вдячність!». Іван Патриляк ознайомив присутніх із ключовими напрямами фахових обговорень, із семінарами й тематикою доповідей учасників.
Від адміністрації Університету до слова було запрошено проректорку зі зв’язків з громадськістю Олену Добржанську, яка переказала присутнім побажання ректора Володимира Бугрова щодо плідних дискусій для відновлення історичної правди. Олена Добржанська наголосила на важливій ролі Університету в проведенні контроверсійних досліджень завдяки фаховості наукової експертизи: «КНУ імені Тараса Шевченка був і залишається майданчиком для відкритих і плідних наукових дискусій. Подія, що зібрала нас сьогодні, нікого не залишить байдужим. Вісімдесят років тому, наприкінці вересня, майже тридцять чотири тисячі представників єврейського народу було вбито – це були діти, жінки, люди похилого віку. Київ мав тривалу історію єврейства, яку за тих страшних часів було знищено. Бабин Яр перетворився на велику братську могилу, що ховала всіх: і євреїв, і ромів, і комуністів, і націоналістів; страшний злочин приховувався нацистами й безліч років применшувався комуністами. Робота сучасних науковців є неймовірно важливою: як для пам’яті мертвих, так і для нас, живих. Щиро вірю, що обговорення під час конференції стануть черговим кроком для встановлення історичної правди й подальшого її поширення світом».
Із закликом не залишатися осторонь важливої історичної теми звернувся до учасників конференції директор Інституту історії України Валерій Смолій: «Бабин Яр став світовим символом Голокосту, незагойною раною людства. Трагічний вимір катастрофи українського єврейства складно осягнути і в раціональній площині, і в емоційній; про масові вбивства євреїв написано тисячі праць, оприлюднено численні свідчення й безліч фотодокументів. Але тема видається невичерпною через безпрецедентний характер феномена Голокосту й спричиненого ним травматичного досвіду. Ми зобов’язані зберігати пам’ять про цю історичну подію, рішуче й незворотно засуджувати таке масштабне зло, аби не відбулося повторення подібних трагедій».
Впродовж роботи конференції учасники заходу обговорили такі історичні аспекти події, як:
- об’єктність і суб’єктність пам’яті;
- витоки геноциду в контексті української історії ХХ століття;
- підходи й виклики в питанні меморіалізації Бабиного Яру;
- вплив Голокосту на сучасний світ і Україну.
Більше інформації за посиланням: https://uinp.gov.ua/.../mizhnarodna-naukova-konferenciya...
Джерело: http://www.univ.kiev.ua
