Новини виставки (Не)дитячі історії
Разом з пані Оленою Корж, яка й замовила та доглядала виставку в своїй школі, полтавським дев’ятикласникам вдалося провести екскурсії виставкою для майже 700 (!) осіб. Серед них молоді люди, учні та учениці, віком від 12 до 17 років, а також більше ста вчительок та вчителів.
З 22 листопада виставка вже працює у Львові, у ВСП "Львівський поліграфічний фаховий коледж УАД", її приймають пані Оксана Гривняк та її учениці-гіди. Ми щиро бажаємо їм успіху в проведенні екскурсій. А нижче хочемо поділитися кількома відгуками полтавчан.
«… Виставка запам’яталася зацікавленістю дітей, зануренням в тему, активною участю у обговоренні, готовністю до спілкування. … У зв’язку з подіями, які відбуваються зараз у нашій країні, діти з окупованих територій особливо чутливо сприймали інформацію і розповідали власні історії, які були неймовірно схожими з історіями жахів Другої світової війни.» (п. Олена, вчителька)
«… Через (не)дитячі історії я дізналася більше про внутрішній стан людей під час Другої світової війни. З кожною проведеною екскурсією історії розкривались з більш глибокої сторони. Підготовка була дуже цікавою, робота в парі з моєю подругою Марією допомагала легше адаптуватися до виступу перед відвідувачами. Я поборола страх виступу перед людьми, для мене це пішло тільки в плюс. Під час проведення першої екскурсії було трохи страшно, але згодом мені все більше та більше подобалося виступати.» (Олена, гід)
«Виставка була дуже корисною для всіх нас. Ми дізналися більше про Другу світову війну, про дітей, які пережили її жахи та про єдність з суспільством. Найбільше мені сподобався процес підготовки до виставки. З одного боку, було цікаво підбирати історії, питання та відповіді, але з іншого боку, було важко. … Насправді це важка тема, тому треба віднестися до цього серйозно та відповідально.» (Марія, гід)
«Для мене це був новий досвід роботи з аудиторією. … Знайомлячись зі справжніми історіями людей, тими подіями, які вони пережили під час Другої світової війни, я відкривала для себе багато нового, вражаючого, невідомого раніше, про що і намагалася розповідати відвідувачам.» (Дар'я, гід)
«Виставка "(Не)дитячі історії" залишила теплий слід спогадів в моєму серці. Я отримала незабутні враження та безцінний досвід роботи з публікою. Я поглибила свої знання, дізналася багато чого нового. Приниження, дискримінація, які пережили герої виставки, на жаль, мають місце у суспільстві і сьогодні. Не варто заперечувати, що в сучасному суспільстві не всі люди навчилися поважати один одного. І я вважаю, про це не можна мовчати...» (Єлизавета, гід)
«Я дуже вдячна людям, що зробили цю виставку. Тому що це дуже важливо - знати історію. Мене дуже вразила історія Саші, що втратив родину, Зельми. Це історії мужніх людей, бо всі вони страждали. Мій тато зараз на війні і бореться за свободу України. Мене надихнули історії дітей, що не здавались» (Анонімний лист, відвідувачка виставки)
Проєкт і виставка «(Не)дитячі історії» створені Українським центром вивчення історії Голокосту за співпраці з транснаціональним проєктом «Вчимося пам’ятати» єврейської громади Дюссельдорфа.
