Виставка “(Не)Дитячі історії” в Іллінцях
Наприкінці січня - на початку лютого 2024 інтерактивну виставку «(Не)Дитячі історії» приймала в себе Вінниччина. За ініціативою нашої колеги з Бабинського ліцею п. Оксани Карпини виставка відкрилася в Центрі активності громадян Іллінецької ТГ. Учениці п. Оксани стали ведучими виставки, а працівники Центру активності забезпечили анонсування, прийом відвідувачів та бездоганний логістичний супровід.
Протягом двох тижнів, починаючи з Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, виставку організованими групами відвідали приблизно 140 осіб, гіди-учениці провели 7 екскурсій для учнів середньої та старшої школи, а також допомогли організувати семінар для бібліотекарів громади.
Оскільки виставка була у відкритому доступі - на неї також могли приходити всі відвідувачі Центру активності громадян. Це стало особливістю показу в Іллінцях – певна частина відвідувачів дивилася нашу виставку самостійно, без супроводу гідів.
Іншою особливістю стали заходи “навколо” виставки. Дівчатам гідам вдалося налагодити дружні стосунки з місцевим представником єврейської громади, який навзаєм погодився провести для них екскурсію місцевою єврейською спадщиною та розказати більше про єврейські традиції. Виставку дивилися учасники місцевих волонтерських заходів, а також відвідувачі інших заходів Центру активності.
Для нас як організаторів дуже важливим став вклад місцевої громади в показ виставки, в її анонсування та інтеграцію до календаря місцевих культурних подій.
Традиційно, нижче подаємо кілька відгуків безпосередніх учасників.
“Особливо запам’ятався відгук А. Л., це єдиний єврей нашої громади. Він був дуже розчулений виставкою. Навіть запросив дівчат до старої єврейської початкової школи, розповів про єврейську історію міста, про традиції євреїв, хоча завжди відмовляв.
Ще дві бабусі, які прийшли в Центр в'язати шкарпетки для ЗСУ, і почали згадувати євреїв свого дитинства. Спогади були дуже теплі, і закінчились фразою: «хороші були люди, без них вже якось не так».” (п. Оксана, організаторка виставки)
“Бути гідом - це щось нове для мене, але виявилось, що це насправді моє. Кажуть, що поки не спробуєш, доти і не взнаєш, так воно і є. Мені сподобалось усе від наших лекцій до кінця екскурсій. Такий вид екскурсій набагато цікавіший відвідувачам і самим гідам. … А ще ми завчасно запросили наших друзів, і вони нам допомагали підтримкою, показували відвідувачам, як їм комунікувати з нами.” (Ліза, гід)
“Мені сподобалося вести цю екскурсію, дуже крутий досвід. Було самій цікаво дізнатися стільки нового і донести іншим, моїм слухачам. Розбавляли її трошки своїми історіями, нашого села. … Хотілося ще б більше детальніше вивчити історії усіх людей і ще б пару таких історій.” (Зоряна, гід)
“Під час екскурсії я відчула й перейняла всі ці історії. Це все зачепило мене за душу.” (Відвідувачка)
“Історії були дійсно цікаві. Дійсно шкода дітей того часу і не хочеться, щоб таке сталося в наш час.” (Відвідува(ч)ка)
“Найбільше мене вразили нерозказані історії – немає нічого про цих дітей чи дорослих, ніякої інформації, хто вони й звідки.” (Відвідува(ч)ка)
Нагадаємо, що проєкт і виставка «(Не)Дитячі історії» створені Українським центром вивчення історії Голокосту за співпраці з транснаціональним проєктом «Вчимося пам’ятати» єврейської громади Дюссельдорфа.
