Побачив світ український переклад книги Омера Бартова "Стерті"
Книга "Стерті" відомого американського історика Омера Бартова присвячена певним аспектам формування історичної пам'яті про Голокост в сучасній Україні. Основним її акцентом є стирання матеріальної спадщини та пам'яті єврейського життя на теренах Західної України (Східної Галичини). Для того, щоб підкреслити значущість такого стирання, а також вказати на деякі його причини, книга спершу подає коротку історію життя євреїв у багатьох містах та селах Галичини до початку Другої світової війни, а потім оповідає про те, яким чином їх було знищено під час німецької окупації регіону. Автор під час подорожі Східною Галичиною пережив свій власний шок: його вразила майже повна відсутність згадок про вбивство галицьких євреїв. Кардинальним питанням праці О. Бартова є питання про готовність чи неготовність сьогоднішньої української держави та суспільства бачити історію Голокосту, загалом історію та культуру євреїв України частиною власної історії, національної спадщини, з усіма позитивними та негативними сюжетами в історії українсько-єврейських взаємин.
Сподіваємось, що український переклад книжки "Стерті" буде до нагоди історикам, що досліджують єврейські студії, історію Голокосту в Україні, проблематику історії Другої світової війни та сприятиме розвитку відкритої дискусії щодо формування правдивої пам'яті про минуле, відповідальності за цю пам'ять в українському суспільстві. Це видання книги О. Бартова "Стерті" публікується видавництвом "Зовнішторгвидав України" та Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Програми "МАТРА" Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів, Будинку Анни Франк та Фонду проектів центрально- та східноєвропейського книговидавництва (Амстердам).
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




