Вперше Українською мовою книга Ш.Редлiха...
Видавництво ДУХ І ЛІТЕРА, у серії “Бібліотека інституту Юдаїки” знову принесла радість читачам. Вийшла книга Шимона Редліха “Разом і наріжно в Бережанах” (переклад Наталії Вельбовець, редагування Н.Вельбовець, М.Петровський). Книга являє собою чудовий приклад поєднання мемуаристики з фаховою історією.
Ш.Редліх згадує період з 1919 до 1945 рр., і подає спогади представників інших національностей про ті самі події. Він висвітлює трикутник міжнаціональних відносин - євреїв, поляків, українців. Цей трикутник раз за разом ділять і розтравлюють два тоталітарних режима - російський і німецький. Подання національних трагедій з різних точек зору - дуже важке завдання. Кількість тих трагедій на теренах Галичини важко перелічити. Це і польське переслідування українців та євреїв, антипольський терор ОУН, совєтське нищення за класовою і політичною ознакою, нацистська окупація, кривавий міжетнічний конфлікт поляків та українців, повернення совєтського режиму... Тим більш, коли Ш.Редліх підкреслює важливу відмінність Голокосту від іншіх геноцидів. На зустрічі з автором, що її організував інститут Юдаїки разом з фондом “Відродження” історик сказав, що треба розуміти - Бережани сьогодні цілковито українське місто, поляки з Бережан живуть у Польщі та Україні, а от євреї майже зникли з мапи Європи... Єврей під час Голокосту не мав змоги врятуватися ані зміною релігії, мови чи партії, ані колаборацією. Євреї цілковито були поставлені поза життям. За переховування єврея карою була смерть. Тим важливіший подвиг поляка Кароля Кодогного та українки Танки Концевич, які врятували пана Редліха, завдяки чому ми тепер маємо можливість читати книгу.
Книга Ш.Редліха суттєво відрізняється від мемуарів євреїв, які пережили Голокост, що виходили друком в Україні після 1991 року. Ш.Редліх - фахівець-історик і спромігся толерантно й об”єктивно поставитися до проблем інших народів.
Треба лише зазначити, (сподіваємось наші колеги поставляться до нашіх зауважень, саме, як до щірої, дружньої поради), що ми побачили деякі, на нашій погляд, неоковірності перекладу. Юзеф Пілсудський названий Йозефом - гадаємо це не зовсім доречно. А вираз на стр. 158 “Він сказав найбільш християнському натовпу (виділення наше - ред.) польських і українських учнів...” є трохи незрозумілим.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




