Центром “панорама”, в серии “радикализм” издана книга А.Верховского
В Москве центром “Панорама”, в серии “Радикализм” издана книга Александра Верховского “Государство против радикального национализма. Что делать и чего не делать?” (август 2002 года).
В книге приведены предлагаемые и уже действующие акты по обузданию правого и левого экстремизма, комментарии экспертов, подняты проблемы законодательства. Нужно сказать о чрезвычайной важности подобных изданий. Полный хаос в головах, как рядовых граждан, так и юристов, так и работников МВД (так, иногда и наших коллег историков...), по поводу определений фашизма, нацизма, радикального национализма, ультралевачества и т.д. и т.п., подчеркивает крайнюю необходимость введения данной тематики в общественный контекст. Очень часто, так называемая “борьба” с отрицателями Холокоста, а то и с откровенными, призывающими к насилию, антисемитами ведется у нас на страницах печати, что представляется нам наивным, а подчас и, провокационно распространяющим бред, методом. Европа решила эту проблему законодательно, но далеко не окончательно. В СНГ, в связи и с внутренней неопределенностью государств, проблемой самоидентификации даже элиты, полной безответственностью (и поощряемой “крутыми” сей безответственности) СМИ, при одновременной безжалостной расправе с честными журналистами, опасной и зловещей нереформированностью спецслужб и МВД, всегда тревожат новые запреты и уголовные статьи. Тут мы согласны с коллегой В.Лихачевым, выступившем в книге одним из экспертов. В тоже время, невозможно оставлять без внимания группы экстремистов, как и бесконечные потоки ругани в общественных местах: “Стрелять, мочить их всех надо!” На наш взгляд - введение в проблематику Холокоста, поддержка групп людей, осознавших необходимость и возможность “Евангелия Сопротивления” (по выражению М.Гефтера), которые не станут оставлять без внимания хамские пассажи президентов, чиновников и дутых профессоров, помогут приблизить наше общество к приличному. Уголовное же преследование радикалов (подобно многим странам Европы) у нас, скорее всего, обернется в нелепые действия милиции. Милиции же, которая безнаказанно позволяет себе перед телевизионными камерами “загружать в воронки” молодежь только на основании украиноязычности последней, (как было во время похорон В.Романюка, в дни рождения Т.Шевченко) доверять борьбу с радикалами невозможно. Как и судьям и прокурорам, по-прежнему зависимым если не от министра так от начисляемой Министерством зарплаты.
Проблема в СНГ существует. Российские коллеги размышляют над ней. Что в Украине?
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




