«Фурії Гітлера. Німецькі жінки у нацистських полях смерті»
Лауер Венді. Фурії Гітлера. Німецькі жінки у нацистських полях смерті / Венді Лауер ; пер. з англійської В. Іваненко. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2020. – 280 с. : іл.
Під час Другої світової війни на окупованих Німеччиною східних територіях дотичними до місць учинення масштабних нацистських злочинів проти людства стали близько пів мільйона німецьких жінок. У книжці представлено історії декількох молодих німецьких жінок, які через різні життєві обставини, бажання професійних здобутків або особисту відданість нацистським ідеям опинились віч-на-віч із Голокостом і геноцидом. Деякий час вісім із тринадцяти жінок, про яких іде мова у виданні, були тісно пов’язані з окупованою Україною. Вони відвідували гетто у Львові, Рівному і Дрогобичі, були спостерігачками «акцій» у Тернополі, Бучачі та Житомирі, а деякі з них стали вбивцями у Львові та Гряді. Ці жінки були вчительками, медсестрами, секретарками або ж дружинами нацистів. Венді Лауер досліджує, яким чином їхні професійні або родинні зв’язки впливали на їхні споглядання та навіть участь у вчиненні злочинів. Окрему увагу авторки присвячено подальшим долям жінок, їхнім розповідям про побачене та почуте. Повоєнні судові розслідування, розглянуті у дослідженні, демонструють, як гендерні стереотипи та уявлення ставали на заваді покаранню злочинниць і пошуку справедливості тими, хто вижив у гетто та концентраційних таборах.
Видання розраховано на всіх, кого цікавить історія Голокосту на теренах України в роки Другої світової війни, жіноча історія, історії геноциду.
Видання здійснено за підтримки програми книжкових перекладів Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]





