Виставка “(Не)Дитячі історії” повернулася в Чернівці
У травні - червні 2024 інтерактивну виставку «(Не)Дитячі історії» знову запросили до себе Чернівці. Цього разу її забажала прийняти в себе Чернівецька гімназія № 17, а ініціаторкою виступила вчителька історії та правознавства Варвара Боднарюк. Учениці та учні 7-9 класів зголосилися бути ведучими виставки й за місяць експонування провели екскурсії для більше як 400 осіб, учениць та учнів своєї школи, інших шкіл міста та навіть мера Чернівців та іноземної делегації з міста Дюссельдорфа (Німеччина) на чолі з мером цього міста.
Далі традиційно кілька відгуків від безпосередніх учасниць та учасників проєкту.
«Мені сподобалося те, що ми вільні і ми можемо доносити свою думку іншим як хочемо, проводити виставку як хочемо; ще сподобалось що ми спокійно можем спілкуватись з відвідувачами і те, що вони також вільно можуть висловити свою думку. Це хороший досвід і приклад боротьби колись та тепер. Я могла акцентувати увагу на багатьох моментах 11 історій, кожен раз мені це давалося зовсім по-різному. Ця виставка навчила мене бути більш відкритою, комунікувати, сприймати себе такою, якою я є.» (Катя, гід)
«Від мене порада майбутнім гідам - перед тим як проводити виставку, проговоріть це у своєму дружньому колективі, допомагайте один одному, адже в кожного з нас є свої межі та бар‘єри, не бійтеся покластися і довіритися іншому, цього навчила мене виставка «(Не)дитячі історії».» (Артем, гід)
«Мені як гіду на виставки «(Не)дитячі історії» сподобалось те, що я … можу сидіти як хочу, говорити про ці історії, як їх я відчуваю і те, що ми проводимо цю виставку для нашим однолітків, які постійно перепитували чому цих історій немає у підручнику, аналізували і порівнювали із сучасними подіями, і часто ми все ж чули, що і зараз існують стереотипи, упередження, пропаганда, мова ворожнечі між підлітками, які є досить вразливі й ці моменти можуть впливати на наше життя. Це є викликом для сьогодення.» (Антон, гід)
«До цього я ніколи відкрито не проявляла своєї позиції стосовно проблематики виставки, я гадала дійсно, що наше суспільство пережило ці події, але ні. Ми маємо вивчати ці уроки історії, історії звичайних простих людей, які демонстрували силу духу, відвагу, терпимість - коли для неї напевно місця не було.» (Соня, гід)
«Досвід та спілкування отриманий дійсно неоціненний. … Зрозуміли ми точно одне, коли ми зустрічали громаду з міста Дюссельдорфа, що і дорослим потрібно та є необхідно чути ці історії з наших вуст. Вони проникались, співчували. Мої батьки, які постійно мужні та десь стримані, відчули страх тих подій, які прожили герої нашої виставки, але це їх надихнуло і мотивує допомагати ще більше боротися за наше майбутнє.» (Саша і Тимур, гіди)
Ми щиро вдячні чернівецьким колегам, гідам виставки, за таку натхненну роботу. А з початком нового навчального року сподіваємося на продовження співпраці з навчальними закладами інших міст. Звертайтеся!
Нагадаємо, що проєкт і виставка «(Не)Дитячі історії» створені Українським центром вивчення історії Голокосту й тривають завдяки міжнародному проєкту «Слідами пам’яті ІІ» єврейської громади Дюссельдорфа.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




