Монолатій І. Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. 2020. 256 с.
Історик Іван Монолатій у своїй книжці висвітлив «мнемонічні фігури» – літературні образи, крізь призму яких українські письменники 1930–1980-х років – і з радянської України, і з діяспори – описували український досвід історії ХХ століття. Розглядаючи красне письменство як простір творення національної пам’яті, праця тематично продовжує попередню історико-літературну розвідку автора «Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література "пам’ятає" українські міста» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2019), огляд якої раніше публікувала «Критика» (ч. 11–12, 2019). Монолатій назвав нову книжку «Переможене горе», переробивши латинський крилатий вираз vae victis – «горе переможеним», адже, за авторовими словами, осмислити горе – означає його перемогти.
Книжка має одинадцять розділів, у яких представлено одинадцять пар «мнемонічних фігур» української літератури, обраних за тематикою і часом написання прозових творів.
Підготовлений огляд показує, що послідовність внутрішньо пов’язаних періодів історії Кисилина є послідовністю зменшення рівнів впливів, які з нього виходили. Їх вкрай обмежили жорстка антиукраїнська політика ІІ Речі Посполитої та СРСР і байдужість до власних теренів української держави останніх двох десятиліть.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




