Холокост: как и почему это происходило
Книга, рассчитанная на широкий круг читателей – школьников, студентов,
преподавателей истории - всех, интересующихся историей Холокоста, представляет собой собрание исследований, документов, свидетельств и фрагментов литературных произведений, посвящённых уничтожению евреев в 1933-1945 гг. Значительная их часть публикуется на русском языке впервые. Это касается вступительной статьи “Европейская цивилизация и Шоа”, где Анатолий Кардаш дает исторический очерк появления и развития антисемитизма на протяжении веков вплоть до возникновения расистской теории, которая стала основой гитлеровской политики уничтожения евреев. Публикуются ранее не известные русскому читателю фрагменты из работ крупнейших израильских историков Катастрофы И. Бауэра и Я. Тальмона, осмысляющих Холокост как историческое событие одновременно уникального и универсального характера. ,Основная часть книги- опубликованные в хронологическом порядке нацистские документы, свидетельства очевидцев из музейных архивов. Чрезвычайную ценность имеют приведенные в антологии фрагменты научных исследований, выполненных учёными Израиля и США о нацистской машине уничтожения: А. Вайса- о концлагерях и гетто, Ш. Краковского- о маршах смерти, Р. Лифтона- о нацистской медицине . Органично дополняют документы и исследования отрывки из литературных произведений русских авторов :стихи Слуцкого и Вознесенского, публицистика Эренбурга, проза В Гроссмана , переводы зарубежных писателей..
Сухой, канцелярский текст документов , живой язык свидетельств очевидцев , отрывков из прозаических и стихотворных произведений – все это вместе взятое производит на читателя порой ошеломляющее впечатление, ощущение грандиозности того массового злодеяния, которое называется Холокостом.
В беседе с корреспондентом составитель антологии Анатолий Кардаш рассказал: “Опубликованная работа- результат моих почти 30-летних исследований Холокоста, начиная с книги “Черновой вариант”, впервые вышедшей в самиздате еще в 1976 г. (отрывки из этой книги напечатаны в Антологии). Мне бы хотелось, чтобы антология получила распространение в русской общине стран мира”.
Михаил Фельдман. Иерусалим
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




