Голосіння (Lamentacje)
Побачила світ книжка віршів польського поета Матеуша Пєньонжека "Голосіння". Виданий двома мовами (польською та українською) завдяки старанням перекладача Ігоря Пізнюка та редактора видання Дороти Яворської, цей збірник підніймає болючі для будь-якого суспільства питання. Двадцять віршів циклу "Голосіння" та сім віршів з циклу "Сім свіч" торкаються питань єврейської культури, якої не стало, та причин її трагічної загибелі. Цикл "Голосіння", написаний автором на покинутому єврейському цвинтарі в Перемишлі, пронизаний відчуттям непереборної втрати. З довоєнних майже 40% мешканців Перемишля-євреїв живих майже не лишилося. Нацисти вбили їх, а з ними пішла у забуття особлива атмосфера у місті, частина його душі. І біль автора-поляка на єврейському кладовищі в українському Перемишлі передається читачеві, котрий усвідомлює, що разом з співмешканцями-євреями він втратив частину свого особливого буття, своєї культури, свого народу. Цикл "Сім свіч" присвячено осмисленню автором трагедії Бабиного Яру в Києві, де протягом кількох днів було винищене єврейське населення міста. В пам'ять про них запалює Матеуш Пеньонжек сім свіч традиційного юдейського підсвічника - менори.
Наразі хотялося б подякувати авторові, редакторам та квартальнику "Криниця", який видав книгу, за чудову можливість відчути майже втрачений взаємозв'язок багатьох культур на українській землі.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




