Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту разом з Інститутом досліджень війни, Голокосту та геноциду Королівської академії наук Нідерландів:
Матеріали міжнародної конференції "Злочини тоталітарних режимів в Україні: Науковий та освітній погляд" (21-22 листопада 2009 р., Вінниця). - Київ: НІОД; Український центр вивчення історії Голокосту; 2012. - 144 с.
ISBN 978-966-2214-12-5
На українських землях тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини - Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що ми повинні знати про ці події? Як викладати цю проблематику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція "Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд". Попри те, що останнім часом серед науковців точаться дискусії щодо порівняння злочинів двох тоталітаризмів в історії України, висновки цих наукових спорів поки що не потрапляють до навчальної літератури, не публікуються окремими виданнями. Проте в сучасному українському суспільстві є розуміння необхідності побудови правдивої картини історії України ХХ століття, включення її в європейський контекст, історичної оцінки жахливих геноцидів цього періоду. Сподіваємось, що видання знайде читачів - науковців, освітян та всіх, хто цікавиться тоталітарним минулим України та Європи, і що ця збірка сприятиме ґрунтовнішому продовженню дискусії в українському суспільстві щодо концепції його історичної пам'яті.
Зміст
Титульна сторінка
ВІД РЕДАКЦІЇ. Повернення минулого. Замість вступу.
РОЗДІЛ І. ЗЛОЧИНИ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ: ПОДІЇ.
Тетяна Боряк. Продовольча допомога Кремля як інструмент Голодомору в Україні.
Іван Дерейко. Місцеві підрозділи німецької армії та поліції як інструмент здійснення окупаційної політики: антропологічний вимір.
Роман Подкур. "Великий терор" на Вінниччині (1937-1938 рр.): діяльність територіального апарату органів державної безпеки, стереотипи світогляду чекістів.
Дмитро Титаренко. В умовах зміни влади: міське населення Східної України напередодні та у перші місяці нацистської окупації.
РОЗДІЛ ІІ. ЗЛОЧИНИ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ: ОСЯГНЕННЯ.
Ганна Абакунова. Знищення євреїв на окупованих нацистами радянських територіях в історіографії радянської України 40-х років ХХ століття.
Карел Беркгоф. Бабин Яр у західній кінематографії.
Виктория Суковатая. "Философия после Аушвица" и "этика после Холокоста": рефлексии нацистского геноцида в западном и постсоветском сознании.
Інна Шугальова. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років: стан та перспективи дослідження.
Про авторів
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




