XIII щорічний круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост»
27 січня 2020 року пройшов XIII щорічний круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти», що був присвячений Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Під час круглого столу відбулись три сесії та сесія презентацій книжкових видань, де були представлені 17 доповідей, присвячені різним аспектам досліджень про Голокост. Наш захід відвідали понад 120 учасників: вчителі, студенти, вчені, громадські діячі з усієї країни. Організаторами круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту та Goethe-Institut в Україні в партнерстві із Посольством держави Ізраїль в Україні
На початку до учасників круглого столу звернулись представники державних організацій, громадських організацій та дипломатичних місій. Серед них: Катарина Бук - заступниця директора Ґете Інституту Goethe-Institut, Йоав Бистрицький - заступник посла Держави Ізраїль в Україні, Оксана Васильєва - представниця Міністерства закордонних справ України, Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам'яті, Катаріна Шаупп-Карманн - перший секретар Посольства Німеччини в Україні, Борис Забарко - голова Всеукраїнської асоціації колишніх в'язнів концтаборів і гетто, Любов Легасова - заступниця директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, Олександр Лисенко - з Інституту історії України НАНУ, Йосиф Зісельс - виконавчий співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України (Вааду України). Перша сесія "Історія та пам'ять про Голокост: дослідницький вимір" була присвячена різним аспектам у вивченні історії Голокосту та пам'яті про нього. Із доповідями виступили Тетяна Пастушенко, Володимир Зілінський, Максим Гон та Віталій Нахманович. Наступна міні-сесія була присвячена презентаціям видань з історії Голокосту та пам'яті про Другу світову війну. Олександр Білоус та Володимир Сімперович з Національного музею історії України у Другій світовій війні презентували книгу "Концтабір Аушвіц. Український вимір", Леся Харченко з Німецького фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" розповіла про книгу "Бути людиною: Друга світова війна в сучасній документальній прозі", Тетяна Бородіна з Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства представила графічну біографію про долю сім'ї Анни Франк, а Анатолій Подольський з Українського центру вивчення історії Голокосту розповід про серію історичних брошур проекту "Захистимо пам'ять". У наступній сесії "Сучасні неформальні педагогічні практики у навчанні про історію Голокосту" Анна Ленчовська, Анна Ямчук, Надія Уфімцева та Віталій Бобров презентували проекти, що
реалізуються в Україні громадськими організаціями. Викладання історії Голокосту вимагає постійних пошуків нових методів та засобів, гнучкості у роботі, щоб відповідати потребам цільової аудиторії. Спікери третьої сесії "Ініціативи в сфері збереження пам'яті про Голокост" поділилися досвідом втілення ініціатив державних та неурядових агентів пам'яті в сфері меморіалізації. Свої проекти представили Вікторія Яременко з УІНП, Сергій Буров з Освітнього дому прав людини у Чернігові, Наталя Івчик з ГО "Мнемоніка" у Рівному та спеціальний гість Круглого столу Маттіас Ріхтер з Єврейської громади Дюссельдорфу, Німеччина. Ми щиро вдячні усім доповідачам круглого столу, учасникам та колегам, завдяки яким відбувались активні та цікаві дискусії. Велика подяка нашим незмінним партнерам цього щорічного заходу - Goethe-Institut та Посольству Держави Ізраїль в Україні.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




