Презентація проєкту «Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою та пам'яттю про неї».
Сьогодні важливо не тільки порівняння злочинів трьох диктаторських режимів, але й пояснення їх природи, за яких обставин виникає реальна можливість для здійснення масових вбивств та їх виправдання. У цьому проєкті показано, що можна і варто порівнювати два тоталітарні режими XX ст., не применшуючи пам'яті про жоден з них, а також варто аналізувати рашизм у контексті комунізму і нацизму
Під час події було презентовано сайт, на якому у форматі розповідей про три місця пам'яті у Києві та на його околицях – про поховання у Биківні, Бабиному Яру і Бучі – розкрито злочини трьох окупаційних режимів на території України: комунізму, нацизму, рашизму. Спершу сайт буде доступний українською мовою, незабаром з'являться версії англійською та німецькою мовами.
Під час презентації проєкту також виступили:
Антон Дробович, кандидат філософських наук, Голова Українського інституту національної пам'яті.
Ігор Конколевський, професор, директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні.
Роман Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації.
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник УЦВІГу, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Лариса Якубова, докторка історичних наук, завідувачка відділу історії України 20-30 років ХХ ст. Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України.
Ірина Озаринська, художниця, перформерка, авторка Мовчазної книги «Трикутник зла: комунізм, нацизм, рашизм».
Світлана Ляховець, авторка ідеї і координаторка проекту, голова ГО Світарта.
Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Ігор Бартків, начальник Архівного відділу Бучанської міської ради.
Модерувала дискусію Надія Гончаренко, с. н. с. Інституту культурології НАМ України
Під час дискусії були підняті наступні питання:
- переосмислення тоталітарних режимів у європейській культурі пам'яті, зокрема – включення до неї злочинів комунізму і рашизму;
- сприйняття комунізму, нацизму і рашизму через призму гуманістичних цінностей;
- висвітлення та засудження злочинів, вчинених нацистським і комуністичним тоталітарними режимами в Україні, а також злочинів їхніх спадкоємців – рашистів;
- непокараність зла, як запорука його відтворення у більших масштабах;
- імена та обличчя вбивць, які думали, що залишаться прихованими;
- емпатію до жертв, незалежно від давності скоєних проти них злочинів.
Проект реалізується ГО Svitarta за підтримки EVZ Foundation
Партнери проекту:
Український інститут національної пам'яті
Zentrum für Historische Forschung Berlin
Lietuvos istorijos institutas
Галузевий архів Служби безпеки України
Меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Архівний відділ Бучанської міської ради
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




