"Нас підловили на існуванні"
У видавництві "Дух і літера" вийшла книжка Станіслава Єжи Леца "Незачесані думки", в перекладі Андрія Павлишина . Відповідальні за випуск Леонід Фінберг і Костянтин Сігов. Видання здійснене за сприяння польського "Інституту книги".
Народжений у Львові, польський сатирик, який під час війни, як єврей був запроторений до концтабору Тернополя і втік звідти у німецькій формі, користуючись бездоганною німецькою, пішов в партизани під Любліном, опісля перемоги став пресатташе "народної" Польщі у Відні, звідти втік до Ізраїлю, через два роки повернувся (1952
рік! ще Сталін був живий!), вважався ренегатом і там і на батьківщині, помер у 1966… Писав коротенькі, але надто змістовні афоризми, те що в Польщі зветься фрашками. Записував на манжетах, на серветках, на чому попало. Коли його запитували, що це і для чого, відповідав: "Я пишу себе, свій щоденник".
Вплив на нього Талмуду, та хасидський притч незаперечний. Сам письменник уособлює силу духу і Опору єврейського та польського народів нацизму. Крім того, ми можемо уявити той важкий час в тодішньому Ізраїлі, який тоді не спромігся надати Лецу порядні умови існування. А також трагедію розділених єврейських родин - дружина і донька Леца, лишилися в Ізраїлі.
Фрашки просякнуті єврейською темою, і особливо темою антисемітизму. "А бідний Гітлер гадав, що антисемітизм можна прищепити тільки до націонал-соціалізму"…
Мені, як Лецу хочеться подратувати всіх, тому що боротьба за свободу слова не кінчається ніколи, і я не думаю, що погроми це здорова реакція на жарт. Гадаю, що гумор є надією людства, на виживання. Як колись казав герой М.Захарова: "Всі підлості робилися із серйозними обличчями. Посміхайтеся!" Тому наведу афоризм Станіслава Єжи Леца: "Навіть бороду Пророка можна зголити!"
Артур Фредекінд
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




