"Проект Українські книжки для виховання толерантності"
Одним з викликів сучасності є проблема виховання толерантності в умовах полікультурності Європи і світу. 1995 року резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО було затверджено Декларацію принципів толерантності, а перше десятиріччя ХХІ ст. проголошено ООН "Міжнародним десятиріччям культури миру і ненасильства в інтересах дітей планети".
Останні роки помітною стала тенденція до змін не тільки і не стільки змісту гуманітарної освіти, як її методології. Стало зрозуміло, що ефективного формуючого впливу історії, суспільствознавства, права чи інших суспільних дисциплін на особистість підлітка можна досягнути лише переглянувши набір методик і форм роботи, які використовуються. Нові підходи базуються на тому, що самі технології мають бути такими, що активно впливають на дитину, мимоволі формують певні суспільні навички: ділової успішної комунікації, взаємодії у групі, поваги до чужої думки, критичності мислення, толерантності у відносинах…
Поширенню саме таких технологій навчання має сприяти проект "Українські книжки для виховання толерантності" , що розпочався цього року в Україні. Проект здійснюється за підтримки програми "МАТРА" Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів, Дому Анни Франк та Фонду проектів центрально та східноєвропейського книговидавництва. Тривалість проекту три роки. Загальна мета проекту - протидія дискримінації, ксенофобії та антисемітизму, формування толерантності та поваги до інших через пропагування і розповсюдження книжок у системі освіти та для широкого загалу.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




