Історія Голокосту і права людини» Другий семінар проекту
16-18 березня у Пущі-Водиці під Києвом відбувся другий семінар проекту «Історія Голокосту і права людини», котрий здійснюється в Україні за підтримки Програми Матра та Посольства Королівства Нідерландів у Києві. Учасники проекту зібралися знову по кількох місяцях перерви після першого семінару та проходження дистанційного курсу за темою.
Нагадаємо, що даний проект є комплексним тривалим проектом, метою якого є дослідити можливості інтеграції тем історії Голокосту та прав людини, а також розробити рекомендації щодо залучення цього інтегрованого курсу у шкільні програми. За задумкою організаторів протягом року роботи проекту вчителі суспільствознавчих дисциплін та студенти-історики мають відвідати два очних семінари, пройти два дистанційні курси між ними та зібратися на одноденну підсумкову конференцію, що планується на літо 2012.
Отже, після ознайомлення з хрестоматійними текстами у сфері прав людини та історії Голокосту, цільового ознайомлення з навчальними програмами середніх навчальних закладів, оформлення тез до теми та пошуку джерел на їх доведення (а саме це було змістом першого дистанційного курсу), учасники зустрілися знову на черговий триденний семінар-обмін досвідом.
На відміну від першої зустрічі, що пройшла у листопаді 2011, цього разу набагато більше часу було приділено не теоретичним і практичним заняттям, проведеним тренерами і лекторами, а, власне кажучи, обговоренню думок учасників та створенню перших навчально-методичних розробок проекту.
Розпочалася робота семінару з великого блоку-обговорення місця тем з прав людини та історії Голокосту в шкільних навчальних програмах з різних дисциплін, переважно суспільствознавчих. Аналізуючи програми з історії, етики, психології, філософії, географії, права, предмету «людина і світ» тощо, учасники намагалися віднайти місця у програмах, де є доречними згадки про права людини та приклади з історії Голокосту, або згадки про Голокост з «виходом» на права людини. Не зважаючи на те, що завдання було непростим, учасники дійшли до висновку, що за умови комплексного підходу протягом навчання та співробітництва між вчителями різних дисциплін, часу на розгляд цих тем та використання їхнього виховного та розвиваючого потенціалу можна знайти досить багато. Наразі одним з завдань, яке має здійснитися в практичній площині, є розробка учасниками проекту рекомендацій до викладання цих тем для вчителів історії та інших суспільствознавчих дисциплін саме з огляду на стандарти освіти та навчальні програми.
Після невеликого теоретичного блоку та узагальнення знань по роботі з джерелами та загальних рекомендацій до викладання дисциплін історії Голокосту та прав людини, другим основним викликом для учасників стала розробка власного заходу, зміст якого поєднував би ці дві теми та вкладався в систему шкільної освіти.
Протягом семінару було розроблено в групах та презентовано п’ять неординарних та творчих планів заходів та уроків до тем усвідомлення поняття прав людини та змін у цьому понятті в ХХ ст., принципів дискримінації, конфліктів між законослухняністю та загальнолюдськими цінностями і важливістю особистого вибору в такій ситуації, первинної цінності людського життя та права на життя як закріпленої сьогодні юридичної норми. Зважаючи на обмежений час на підготовку та презентацію заходів, підходи учасників та їхні творчі інтерпретації сюжетів викликали жваве обговорення і увагу з боку колег та ведучих семінару. Наразі учасники готуються доробити ці заходи, щоб зробити їх доступними до використання іншим колегам через сайт УЦВІГ та інші публікації.
Крім того, перед учасниками було поставлено завдання розробити індивідуальні розробки, котрі потім вони зможуть апробувати у власних навчальних закладах та презентувати результати на підсумковій конференції у червні. Згідно підсумкової сесії це будуть плани уроків, виховних заходів, проектів, семінарів для вчителів, семінарів для студентів тощо. Остаточні та апробовані (за можливості) заходи буде оформлено і поширено у відкритому доступі через інформаційні засоби Українського центру вивчення історії Голокосту, а за фінансової змоги також видано окремим посібником.
Наразі на учасників чекають матеріали другого дистанційного курсу, консультації з приводу розробки власних матеріалів та підсумкова конференція в червні.
Віталій Бобров
Коодинатор проекту (УЦВІГ)
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




