Міжнародна науково-практична конференція «Голокост в Україні (День пам’яті трагедії Бабиного Яру)»
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом ім. В. І. Вернадського виступив співорганізатором міжнародної науково-практичної конференції „Голокост в Україні (День пам’яті трагедії Бабиного Яру)”, яка відбулася 29 вересня 2022 р. в Києві.Конференція, у якій взяли участь науковці, викладачі закладів вищої освіти, аспіранти та студенти, була присвячена 81-річниці з дня масового розстрілу українських євреїв нацистськими окупантами в роки Другої світової війни у Бабиному Яру.
Звіт про конференцію тут
Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук, керівник наукової та освітньої ГО „Український центр вивчення історії Голокосту” Анатолій Подольський у своїй доповіді „Історія Голокосту в Україні: виклики та перспективи досліджень” ознайомив учасників конференції зі станом і специфікою дослідження Голокосту на сучасному етапі, зупинився на наявних лакунах, які потребують поглибленого і системного вивчення.
Особливу увагу доповідач звернув на проблеми, які існують навколо будівництва сучасного меморіального комплексу в Бабиному Яру, наголосивши, що пам’ять про минуле, зокрема про жертви Другої світової війни, жертви Голокосту в Україні сьогодні є також полем битви з російським агресором, битви за власну українську ідентичність та суб’єктність в царині культури і політики пам’яті.
Провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук у своєму виступі „Трагедія Бабиного Яру та сучасність: консолідація українського суспільства, його духовно-культурної єдності в умовах широкомасштабного вторгнення РФ” зазначив, що трагедія масового вбивства у Бабиному Яру у 1941–1943 рр. на тлі сучасної російсько-української війни, проведення країною-агресором геноциду, етноциду та лінгвоциду щодо українського народу набула нового символічного змісту.
Доповідачем було висловлене переконання, що Українська держава має всі можливості у подоланні нинішнього небезпечного виклику. Запорукою ж перемоги, а відтак – збереження життя, свободи, демократії, можуть бути лише спільні дії всього суспільства, усвідомлення почуття соборності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська держава та українська ідентичність.
У ході конференції наукові співробітники інституту (В. Яремчук, А. Подольський, М. Горбатюк) ознайомили учасників з останніми науковими виданнями Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Українського центру вивчення історії Голокосту. Книги були передані до бібліотеки університету.
Науковий захід відбувся в рамках „Осіннього наукового марафону у Таврійському: пошуки та перспективи в сучасних умовах” Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського та науково-дослідної теми Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




