Козерод О. В. Сучасна європейська політика захисту та розвитку єврейського життя. Київ: Інститут політичних i етнонаціоцнальних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2025, 184 с.
Монографія містить результати дослідження автором політики Європейського Союзу (ЄС) щодо «єврейського питання», а також особливостей життя сучасних єврейських громад у Європі. Проаналізовано актуальні проблеми розроблення й упровадження Стратегії ЄС щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю (2021–2030).
Аргументовано, що розроблення нового законодавства для боротьби з антисемітизмом на основі визначення антисемітизму, запропонованого Міжнародним альянсом пам’яті жертв Голокосту (IHRA), а також упровадження дієвих заходів зі сприяння розвитку єврейського життя (терміном «єврейське життя» називають традиційний спосіб життя євреїв) є важливими завданнями не лише для ЄС, а й для всього цивілізованого світу. Європейські зусилля в означених напрямах можуть слугувати орієнтиром і взірцем для Сполучених Штатів, Канади та інших країн, де відповідні практики тільки започатковуються.
Автор також аналізує проблеми боротьби з антисемітизмом у ЄС та причини посилення еміграції євреїв з європейського континенту.
Монографія призначена для політологів, істориків, державних службовців країн ЄС та країн-кандидатів на вступ до ЄС, студентів гуманітарних спеціальностей та всіх, хто цікавиться юдаїкою.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




