Голокост в Україні
У 2005 році, в серії «Українська бібліотека Голокосту», в Центрі «Ткума» («Відродження») вийшло два робочих зошита під однією назвою – «Голокост в Україні: пошуки відповідей на питання історії». Один зошит під авторством к.і.н. Ігоря Щупака, другий – вчителя-методиста Світлани Герус. Зошит І.Щупака має напрям – навчального посібнику для старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, а зошит С.Герус – робочий зошит для тих самих старших класів. Відчуття від різноманітних підназв, та
рекомендацій від Міністерства освіти і науки, усіляких НМЦ та різноманітних протоколів, складається важке. Кількість зашифрованих цифр, літер, реєстрів – взагалі це ознака сучасної української книги. Тим більш, що на останній сторінці обкладинки бачимо довге перелічення фондів та організацій, завдяки сприянню та фінансовій підтримці яких, надруковано 2800 примірників цих книжок. Всі ці фонди іноземні, і тому знову – нашій державі байдужа історія України, і байдужі будуть школярі України толерантними чи не будуть. Тут і Американський єврейський розподільчий комітет «Джойнт»; Конференція з матеріальних вимог євреїв до Німеччини; Фонд підтримки вивчення, викладання та зберігання матеріалів з історії Шоа ім. рабина Ісраеля Міллера; Фонд Пінкуса для розвитку єврейської освіти в діаспорі, Ізраїль; Голландський Єврейський Гуманітарний Фонд.

Якщо подивитися зміст тих книжок – він є надто цікавим. Книжки добро оформлені, ілюстрації і малюнки підібрані яскраві. Наприклад книжка І.Щупака. Перед нами постає історія євреїв, доволі цікаві розвідки з існування Хазарського каганату на теренах сучасної Східної України. Нарешті на стр.71 з»являється тема Голокосту. Її цікаво поєднано з проблемами Голодомору, але чомусь зовсім немає теми ГУЛАГу, хоча опис тоталітарних режимів Німеччини та СРСР, цілком влучний і науковий. Наприкінці книжки зроблено перелік Центрів в Україні і Росії, які займаються вивченням історії Голокосту.
Другий зошит являє собою суто посібник для школярів, де знову доволі стисло подано факти, щодо Голокосту, а натомість більш широко стосовно історії євреїв, юдаїзму.
Складається враження, що метою зошитів є намагання допомогти українському учню вийти із антисемітського дискурсу, що давно (а зараз ще ширше, завдяки МАУП, і відсутності нормальної реакції від українських чиновників) ширяє просторами України та СНД. Мета цілком слушна і шляхетна. Чи виконають ці посібники подібну роль? Важко сказати. Можна лише сказати певно – до великої кількості робіт з історії євреїв додано ще одну. Можливо рекомендація Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України, допоможе ввести нарешті історію меншин до української історії.
Дякуємо нашим колегам з «Ткуми», за появу нових посібників!
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




