Другие немцы
Издательство Дом еврейской книги (г.Москва, 2006 г.), при финансовой поддержке «Die Schwelle, Beitrдge zur Friedensarbeit» (Бремен) выпустили книгу С.Мадиевского «Другие немцы. Сопротивление спасателей в Третьем рейхе».

Книга представляет собой, одну из первых (после Е. Берковича «Банальность добра»), вышедших на русском языке работ, посвященных немцам, спасавшим евреев. Как известно, в странах бывшего СССР (кроме стран Балтии) данная проблема почти не освещалась. С.Мадиевский приводит множество историй, фамилий, ситуаций. На наш взгляд следовало бы выделить Праведников народов мира, награжденных Яд Ва-Шем в отдельную категорию. Автор пытается разобраться в психологии спасателей, отмечает, то, что хотя они рисковали, но не в такой степени, как спасатели на Востоке Европы. С.Мадиевский отмечает: «Людей такого типа отличала способность к идентификации с преследуемыми, утрата которой миллионами других немцев, стала, по мнению Т.Адорно, одной из психологических предпосылок Холокоста».
Автор приводит интереснейшие факты о Гансе Мюнхе, который был врачом в Освенциме, помогал узниками и впоследствии был оправдан польским судом. В книге упоминаются известные немцы Праведники – Оскар Шиндлер (интересны факты о том, как ему помогала жена Эмилия), Георг Фердинанд Дуквиц, Антон Шмид, Мария фон Мальцан, а также и малоизвестные. Даны и фотографии героев. В тоже время автор упоминает о сложностях их положения в Германии после войны, о том, что некоторые их вдовы не желают вспоминать о борьбе мужей с нацизмом, опасаясь неприязни сегодняшних соседей. Интересны сообщения о группах спасателей (например «Дядя Эмиль»), которые имели массу контактов с другими немцами и в тоже время – никто не донес в гестапо. Лозунг спасателей из семьи Гельмрихов был: «Лучше чтобы дети имели мертвых родителей, нежели трусливых»…
Крайне важно на наш взгляд, утверждение автора: «… ни один военнослужащий, полицейский, жандарм или эсэсовец не был казнен за отказ участвовать в убийствах евреев. Послевоенные утверждения о том, что подобный отказ повлек бы за собой расстрел на месте, были, как подчеркивают немецкие историки, не более чем попытками оправдать свое поведение».
Странен для России тираж книги в одну тысячу экземпляров. Мы тем, более благодарим автора за подарок в УЦИИХ двадцати полезных книг.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




