Дослідження голодомору
Національна академія наук України, Інститут історії України видали книжку Станіслава Володимировича Кульчицького "Голод 1932-1933 рр. в Україні як геноцид".
С.Кульчицький подає доволі широку інформацію політичних перипетій стосовно визнання Голодомору, як геноциду українського народу. Майже вперше він наголошує на тому, що метою Голодомору було винищення українських громадян різного етнічного походження. Подаючи дискусії з різних конференцій (як на Заході, так само і в
Росії), С.Кульчицький спокійно і науково розглядає різні підходи вчених. Доволі щиро (а це неабияк важко зробити, тим більш в наш час), вчений розповідає про власну роль у висвітленні трагедії. Йому довелося писати про Голодомор в комуністичні часи. С.Кульчицький чесно вказує на вади власних праць, розповідає про дискусії з Д.Мейсоном, подає власні роздуми і висновки. Неможливо погодитися в цілому, з тезами автора, що є природно. Але знов таки підкреслюємо - на наш погляд, вперше, голос покоління (точніше - голос колишніх радянських істориків) до якого відноситься С.Кульчицький став мужнім і відвертим.
Крім того, в контексті нашої проблеми мусимо сказати про повну відсутність у тексті вченого різноманітних натяків, або й відверто антиєврейських, чи антисемітських пасажів, на що до цього часу страждає українська історіографія Голодомору.
Трошки дивним є саме видання книжки, де одну частину надруковано українською мовою, а другу частину того ж самого тексту подано російською. Однак можливо то зроблено для російських вчених - і такій вповні толерантний підхід, до того ж вповні раціональний - мусимо вітати!
Терор голодом, що його вчинив режим СРСР, явно організований терор, явно націлений на Україну в першу чергу, мусить бути засудженим. Засудженим саме українським суспільством, яке нажаль до цього часу не спромоглося створити на державному рівні Музей Голодомору, або широкі дослідження і опитування свідків.
Дякуємо автору за книгу. Сподіваємося на її поширення завдяки державній і приватній підтримці. Наклад в 200 екземплярів, явно є насмішкою…
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




