Долганов П. «Свій до свого по своє»: соціально-економічний вимір націотворчих стратегій українців у міжвоєнній Польщі: монографія / Петро Долганов. – Рівне: Волин. обереги, 2018. – 232 с.
Дослідження присвячено українському економічному націоналізму – модерному руху українців за перетворення селянської нації в урбанізовану та економічно розвинуту спільноту. Цей рух розгорнувся на території західноукраїнських земель, що у міжвоєнний період перебували у складі Польщі. Однією з головних спонук, що підштовхнули українську інтелігенцію сформувати та спробувати реалізувати ідею економічного націоналізму стала поразка національно-демократичної революції 1917–1920 рр. Саме у час цих подій прийшло усвідомлення того факту, що переважно селянській спільноті бракує економічних ресурсів та прагматичного потенціалу підприємницької верстви у відстоюванні власної державності.
В умовах відсутності власної держави, економічний націоналізм став громадсько-політичною ініціативою, успіх якої залежав від національної солідарності і взаємодопомоги. Заклик «свій до свого» – став символом модерних економічних ініціатив українців. Він апелював до почуття власної відповідальності за майбутнє. Через копітку щоденну економічну діяльність, освоєння нових фахових професій (юриста, лікаря, інженера, викладача) та започаткування підприємницьких ініціатив – щоденну органічну працю – українцям пропонували шлях вирішення проблеми бідності та недостатнього рівня консолідованості. Ідея економічного націоналізму подекуди досягала практичного успіху лише у тих випадках, коли члени спільноти демонстрували достатній рівень довіри і згуртованості – того важливого соціального капіталу, брак якого часто відчуваємо до сьогодні.
Однак у сфері міжетнічних взаємин ідеї економічного націоналізму часто призводили до загострення українсько-єврейських суперечностей. За умов соціально-економічної стагнації українці могли заповнити торгівельні ніші регіону лише через витіснення представників дрібного єврейського бізнесу. У книзі розглядається питання – чи можна розглядати конкуренцію українців та євреїв в економічні сфері такою, що призвела до поглиблення міжетнічної напруженості? Чи це був легальний канал для зняття накопиченої з інших причин напруги засобами мирної конкурентної боротьби?
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




