Weiss-Wendt, Anton. Murder without hatred. Estonians and the Holocaust. - Syracuse - New York: Syracuse University Press, 2009. - 476 p. ISBN 978-0-8156-3228-3
Исследование старшего научного сотрудника Центра изучения Холокоста и религиозных меньшинств в Осло (Норвегия) д-ра Антона Вейсс-Вендта "Убийство без ненависти. Эстонцы и Холокост" фокусируется на обстоятельствах уничтожения евреев, цыган и советских военнопленных нацистами в период нацистской оккупации, а также на роли местного населения в этих событиях. По словам автора, "новизна подхода в том, что я помещаю феномен сотрудничества местного населения в Холокосте в более широкий контекст коллаборации как таковой. … Если рассматривать Холокост изолированно, мы можем упустить из виду важные обстоятельства, объясняющие нам мотивы коллаборации. Здесь нас интересует преимущественно "прибалтийский" взгляд на "окончательное решение". В связи с этим, где это возможно, нам необходимо сравнение с Латвией и Литвой. … Этот сравнительный подход - единственный способ объяснить, почему в Эстонии события порой принимали другой оборот". Как пишет профессор университета Северной Каролины Кристофер Браунинг, "эстонцы - по убедительным словам Антона Вейсс-Вендта - оказались для Третьего рейха "идеальными коллаборационистами". Пострадавшие от советской оккупации 1940 года и затем соблазненные предпочтительным отношением нацистов к себе как к наиболее совершенным в расовом отношении среди восточно-европейских народов, эстонцы встречали нацистов не как завоевателей, а как освободителей, и двигались в русле их политики руководствуясь не столько антисемитизмом, сколько искаженным национализмом. В выдающемся исследовании А. Вейсс-Вендта освещается доселе неизвестная глава Холокоста".
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




