Ilana Waysman. The tear black. – Rishon le-Zion: MeDial, 2010 – 369 p. Илана Вайсман. Черная слеза. Документальный роман. – Ришон ле-Цион: MeDial, 2010 – 369 с.
Автор книги «Черная слеза» – Илана Вайсман. Она родилась в городе Белая Церковь Киевской области. В 1991 году с семьей переехала в Израиль. С 1996 года – член Союза писателей Израиля. На новой родине вышли в свет ее поэтические сборники и автобиографическая повесть. Илана Вайсман умерла в 2009 году.
Илана была инвалидом с детства, была практически полностью парализованной. Последнюю книгу в своей жизни «Черная слеза» Илана писала, стуча карандашом по клавиатуре, поскольку пальцы уже практически не разгибались.
Книга «Черная слеза» посвящена событиям Второй мировой войны и проблематике Холокоста. К изданию ее подготовила сестра автора – Гила Ятковски, она же написала предисловия к книге. Огромную помощь в издании книги оказали друзья. Дизайн обложки разработал Ян Ставчански. Книга «Черная слеза» вышла недавно, однако уже нашла достойное место в ряде просветительских и научных центрах многих стран мира.
Книга «Черная слеза» посвящена родителям Иланы и Гилы и написана на основе воспоминаний свидетелей. В основу повествования легли устные беседы Иланы с матерью. Это семейная хроника про детские годы родителей автора во времена Катастрофы. Во время презентации книги в Израиле прозвучала фраза, что это «пример культуры памяти» второго поколения, детей тех, кто пережил Холокост. Это глубокое осознание дочери судьбы своих родителей и всего еврейского народа. Книга затрагивает вопросы антисемитизма и межнациональных взаимоотношений, с которыми сталкиваются дети, подростки, и при этом пытаются понять, почему же такие явления происходят в обществе. Две сюжетные лини романа тянуться параллельно, и только в конце произведения мы видим, как соединяются судьбы героев романа. В книге есть многое, что пережили родные. Это эвакуация и бомбежки, депортация, и гетто, голод и смерть родных. Все очень достоверно и правдиво, тонко подмечено в деталях. Например, описания политики, проводимой в Советском Союзе по отношению к своим же гражданам. При этом общий характер книги жизнеутверждающий. Легкий для восприятия стиль письма позволит не только взрослому читателю, но также и подросткам на примере еще одной семьи понять и осмыслить трагедию Холокоста.
| Светлана Занько |
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




